Цьогоріч, уперше за всю історію існування практики закладання демо-полігонів в Україні, компанія LNZ Group реалізувала потужний агропроект – «EUROpoligon».
Фахівці компанії LNZ Group, журналу «Зерно» та компанії AgriLab провели дослідження 68 гібридів кукурудзи різних груп стиглості від всесвітньо відомих виробників насіння Monsanto, Syngenta, Dow Seeds, Pioneer, Limagrain за міжнародною практикою дослідження гібридів.
Результатом досліджень стали не фізичні показники, які стали лише проміжним етапом дослідів, а прибуток (в грошовому еквіваленті), який залежить від вибору певного гібриду, засобів захисту, технології вирощування тощо.
Лінійка гібридів
Це був найбільший за обсягом дослід. Нагадуємо, що лінійка включала гібриди чотирьох груп стиглості. Для аналізу в кожній групі було відібрано найбільш цікаві та перспективні гібриди. Досліди закладалися в декількох географічних точках України – в Черкаській та Сумській областях. Врожайність окремих гібридів суттєво різниться залежно від місця вирощування.
У перерахунку на стандартну вологість найвища врожайність отримана у середньопізніх гібридів – 117 ц/га, що на 22% вище, ніж у середньоранніх гібридів. Керівники і спеціалісти господарств особливу увагу звертають на гібриди з середньостиглої групи. Наші результати свідчать про те, що суттєвої різниці в урожайності гібридів з ФАО 310-350 і з ФАО 360-390 не відзначається (мал. 1).
Мал. 1. Середня по трьох точках врожайність гібридів кукурудзи різних груп стиглості, ц/га
Основою підвищення врожайності кукурудзи зі збільшенням ФАО є збільшення розмірів качана і кількості зерен на ньому. Однак збільшення параметрів качанів і кількості зерен на ньому при збільшенні ФАО має негативну сторону – підвищення вологості зерна (мал. 2). Ще більші відмінності у врожайності спостерігаються в умовах підвищеної вологості або при пізніх термінах посіву кукурудзи.
Мал. 2. Середня вологість зерна гібридів різних груп стиглості в Черкаському кластері, %
Таблиця 1. Витрати на очищення і сушку зерна кукурудзи різних груп стиглості, в середньому по трьох точках полігону
Різниця у вологості зерна і його чистоті визначає розмір необхідних додаткових зусиль по його приведенню (очищення та сушіння) до стандартних показників.Різниця у вартості послуг елеватора на одну тонну зерна середньоранньої групи в 1,8 рази менше, ніж для гібридів середньопізньої групи. З урахуванням різниці в урожайності, вартість послуг елеватора в розрахунку на 1 гектар середньопізніх гібридів (у порівнянні з середньоранніми) зростає в 2,2 рази. Цікаво, що при відсутності різниці в рівні врожайності між середньостиглими гібридами з ФАО до 350 і з ФАО до 390, витрати на очистку та сушку однієї тони зерна істотно вище у гібридів з більш високим ФАО – у середньому на 36,5%, а різниця в додаткових витратах у перерахунку на 1 гектар становить 34,3%. У результаті, економічні показники вирощування кукурудзи різних груп стиглості суттєво відрізняються (табл. 2).
Таблиця 2. Економічна ефективність вирощування кукурудзи різних груп стиглості в середньому по трьох точках розміщення полігону
Наведені дані свідчать про те, що (крім зазначених вище відмінностей у вологості і врожайності) гібриди істотно відрізняються і за вартістю насіння. У сукупності зазначені фактори визначають загальний обсяг витрат на одиницю площі. Розрахунок прибутку з одного гектара показує, що, за середніми даними, найвища вона на середньопізніх гібридах (у середньому на 26% більше, ніж у середньоранніх, хоча рентабельність зросла лише на 10%).
Для конкретного аналізу врожайності і економічних показників ефективності вирощування кукурудзи серед середньоранніх гібридів ми відібрали 7 гібридів, представлених в табл. 3.
Таблиця 3. Врожайність кукурудзи ранньостиглих гібридів у різних регіонах
Середня врожайність перших двох гібридів цієї групи (ДКС 3795 і Новатоп) перевищила 10 т/га, проте у першого гібрида вона менш рівномірно розподілена по регіонах, ніж у другого. Так, врожайність ДКС 3795 в Шполі майже вдвічі менше, ніж у Чорнобаї. Середня врожайність трьох гібридів (Адевей, 0493 ДС Б і НК Канзас) практично однакова - 93,4 ц / га. Всі вони показали вищий рівень стабільності врожайності по регіонах, у порівнянні з першими двома гібридами. П 8659 і СИ Ондіна хоча і показали в середньому врожайність нижче 9 т/га, але мали найвищий серед інших гібридів рівень стабільності врожайності по регіонах.
Найвища вологість зерна у всіх гібридів відзначалася на лінійці, розташованій у Сумському кластері, а найнижча - в Шполі.
Мал. 3. Вартість затрат елеватора на 1 т зерна і рівень врожайності ранньостиглих гібридів кукурудзи
Аналіз вартості витрат на сушку і очищення зерна залежно від врожайності різних гібридів (мал. 3) свідчить про те, що з семи гібридів цієї групи стиглості краще співвідношення цих двох показників спостерігається у гібрида ДКС 3795 (найвищий врожай і найнижчі витрати на послуги елеватора). Така ж закономірність спостерігається у гібридів ДС 0793Б, НК Канзас і П 8659. Разом з тим, рівень прибутку і рентабельність вирощування того чи іншого гібрида залежать і від інших статей витрат (насіння, прямих господарських витрат тощо). Різниця у вологості зерна в різних регіонах призводить до суттєвої різниці у витратах на його доопрацювання і сушку.
Таблиця 4. Економічна ефективність вирощування ранньостиглих гібридів у різних регіонах
Розрахунок економічної ефективності вирощування ранньостиглих гібридів (табл 4.) показав: чим вище врожайність, тим вище рентабельність вирощування культури. Наприклад, рентабельність вирощування гібрида ДКС 3795 при врожайності 75,6 ц/га становить 93,2%, а при врожайності 144,7 ц/га - 232,9, тобто в 2,5 рази більше. Урожайність при цьому зросла тільки в 1,9 рази. При розрахунках закупівельну ціну на кукурудзу ми вважали рівною 4000 грн/т.
Усі надані гібриди цієї групи стиглості забезпечили отримання прибутку з однієї тони отриманого врожаю в межах від 2089,3 грн/т (гібрид СІ Ондіна) до 2338,8 грн/т (ДКС 3795 гібрид).
Таким чином, наведені дані дозволяють зробити висновок про те, що в межах гібридів середньоранньої групи стиглості гібриди з ФАО 240-250 (НОВАТОП і ДКС 3795) виявилися більш продуктивними, ніж гібриди з ФАО 290. Це в результаті і визначило більш високу економічну ефективність їх вирощування. Однак, хочемо звернути увагу на те, що гібрид ДКС 3795 був одним із кращих тільки в умовах більш високого зволоження (Суми, Чорнобай), а при нестачі вологи (Шпола) серед аналізованих гібридів цієї групи стиглості він посів останнє 7-е місце по врожайності і прибутковості. Перспективним для подальшого вивчення є гібрид Адевей, який відрізнявся певною стабільністю у врожайності по регіонах.
У зв'язку з тим, що виробники дуже зацікавлені в гібридах з групи середньостиглих, цю групу ми вирішили представити більш детально. Перші сім гібридів мають ФАО до 350, а другі - більше 350. Середня врожайність гібридів першої групи представлена на мал. 4
Мал. 4. Середня врожайність середньостиглих гібридів з ФАО до 350
Різниця в урожайності між гібридами цієї групи склала 28,6 ц/га, або 23,4%. Тільки у трьох гібридів (315 ДК, НК Кобальт і ДА Сонка) середня врожайність була нижчою 10т/га. Однак, на лінійці в Чорнобаї всі ці гібриди показали врожайність понад 10 т/га (мал. 5). Представлені дані свідчать про великі відмінності в урожайності по регіонах вирощування. При цьому відзначається загальна закономірність: чим вище середня врожайність, тим вище відмінності в урожайності по регіонах. Разом з тим високий урожай гібридів ДКС 3939 та ДКС 4014 на лінійці в Чорнобаї свідчить про те, що ці гібриди краще за інші здатні використовувати сприятливі умови. При цьому в менш сприятливих умовах (Шпола) врожайність цих гібридів суттєво знижувалася, але все ж була вищою, ніж у інших гібридів. Особливо це стосується гібрида ДКС 3939.
Мал. 5. Врожайність середньостиглих гібридів з ФАО до 350 по регіонах вирощування
Мал. 6. Затрати на послуги елеватора (сушка, очистка) для гібридів середньостиглої групи с ФАО до 350 по регіонах вирощування
Витрати на очищення і сушку зерна після комбайна у різних гібридів цієї групи також істотно відрізняються. Чітко простежується тренд: чим вище врожайність, тим менше витрат на очищення і сушку 1 т зерна. В силу різної вологовіддачі ця залежність у різному ступені проявляється у різних гібридів. Наприклад, у ДКС 3939 при врожайності 121,9 ц/га витрати на сушку і очищення зерна на 1 гектар практично такі ж, як у гібрида ДА Сонка, хоча врожайність останнього на 28,6 ц/га, чи 23,5%, нижче. Найнижчі витрати на послуги елеватора на 1 тону залікового врожаю відзначаються у гібридів П9175 і ДКС 4014.
Таблиця 5. Економічна ефективність вирощування середньостиглих гібридів з ФАО до 350 в різних регіонах
Економічні показники вирощування гібридів кукурудзи з ФАО до 350, представлені в табл. 5, показують їх високу варіабельність залежно від регіону вирощування. Наприклад, прибуток з 1 тони залікової ваги у найбільш врожайних гібридів ДКС 3939 та ДКС 4014 коливається від 2121 до 2836 гривень. Найвища відзначається на полігоні в Чорнобаї, де гібриди сформували високу врожайність, а найнижча - в Сумах, де було зафіксовано найвищу вологість зерна в період збирання. Така закономірність спостерігається у всіх гібридів даної групи.
У гібридів цієї групи стиглості, але з величиною ФАО 350-390, не відзначається перевага в врожайності в порівнянні з гібридами з 310-350 ФАО. Як і в першій групі, три гібрида показали в середньому по регіонах врожайність нижче 100 ц/га, а кращі гібриди цієї групи ДКС 4964 та ДКС 4490 поступаються таким з першої групи - ДКС 3939 та ДКС 4014.
Мал. 7. Середня врожайність гібридів середньостиглої групи з ФАО понад 350
Про стабільність урожайності кожного гібрида залежно від регіону можна судити за наведеними нижче даними. Чим нижче врожайність, тим вище витрати на одиницю продукції. Наприклад, у гібрида 4964 витрати на доопрацювання 1 тони врожаю склали 1292 грн, а у гібрида Сурреал - 1569 грн, або на 21,4% більше, в той час, як врожайність цього гібрида майже на 26 ц з гектара нижче.
Мал. 8. Затрати на чистку і сушку 1 тони залікового врожаю у гібридів з ФАО від 350 до 390
Мал. 9. Врожайність середньостиглих гібридів з ФАО від 350 до 390 по регіонах вирощування
У гібридів з ФАО від 350 до 390 (за винятком гібриду Сурреал) врожайність зерна також істотно коливалася по регіонах. Особливо це відзначається у лідерів - гібридів ДКС 4964 і ДКС 4490. Різниця в урожайності між Чорнобаєм і Шполою становить, відповідно, у першого - 96%, а у другого - 83%. У решти гібридів різниця між різними районами вирощування була значно нижче, наприклад, у РR37N01 і ДКС 4590, вона склала, відповідно, 24 і 37,5%
Розрахунок економічної ефективності вирощування гібридів з цієї групи стиглості свідчить про те, що найвищий прибуток від однієї тони залікового врожаю (2867,5 грн.) та рівень рентабельності (253,2%) отримано на гібриді ДКС 4964 в умовах Чорнобаївського полігону, де його врожайність досягла 160 ц/га. У гібрида ДКС 4490, незважаючи на отриманий другий за величиною врожай в цій групі - 145 ц/га, рівень рентабельності роботи не перевищив 200%, а дохід з 1 тони склав 2646,9 грн.
Таблиця 6. Економічна ефективність вирощування в різних регіонах середньостиглих гібридів з ФАО від 350 до 390
Істотно відрізняється і вартість посівного матеріалу у різних гібридів. Так, якщо у Р9721 і ДКС 4590 вона перевищила 3000 грн/га і склала, відповідно, 3156 і 3063 грн / га, то у гібрида Сурреал вартість гектарної порції насіння - всього 2117 грн, що в середньому майже на 1000 грн. менше. У решти гібридів вартість гектарної порції насіння коливалася від 2628 грн (П Р37N01 гібрид) до 2973 грн (ДКС 4608 гібрид).
Група середньопізніх гібридів невелика, але отримані результати становлять значний інтерес - це один із шляхів подальшого підвищення врожайності кукурудзи та економічної ефективності вирощування цієї культури. Наприклад, врожайність П0216 і ДКС 5143 15 перевищила тону з гектара і склала в Чорнобаївському полігоні 165,7 і 150,5 ц/га відповідно, хоча в двох інших регіонах врожайність цих гібридів виявилася на 50-60 ц/га менше. Як і в інших групах стиглості, гібриди, які показують стабільні врожаї, мали середню врожайність істотно нижчу. Наприклад, гібрид ДКС 5276 при середній врожайності 111,3 ц/га має відхилення по регіонах від -10,4 до +6,6 ц/га. Основна проблема середньопізньостиглих гібридів - підвищена вологість насіння на період збирання.
Таблиця 7. Врожайність та економічні показники вирощування середньопізніх гібридів
Досягнутий рівень врожайності культури, отриманий при середніх витратах на 1 гектар, 6002 грн.
Вибір оптимального набору гібридів кожне господарство здійснює відповідно до прийнятої стратегії розвитку, природно-кліматичних умов і досягнутого рівня культури землеробства. Ми вважаємо, що представлені дані допоможуть у вирішенні оптимізації гібридного складу посівів кукурудзи в господарствах.
Крім лінійки гібридів в «Європолігоні» ми показували розвиток кукурудзи в дослідах, які були закладені по окремим технологічним моментам. Першим таким моментом, після вибору гібрида, є оптимізація густоти стояння рослин. Вивчення трьох варіантів густоти на 5 гібридах показало, що кукурудза має малу компенсаторну здатність. Зміна густоти стояння на 10 тис. шт. на гектарі призводило до істотної зміни її врожайності. Разом з тим, ступінь реакції на зміну густоти стояння у гібридів неоднаковий. Збільшення густоти стояння з 60 тис. до 80 тис. шт. га позитивно позначилося на врожайності лише у двох гібридів - ДКС 4590 і П9175. При цьому у першого гібрида прибавка врожаю склала 11 ц/га, а у другого - тільки 4,5 ц/га. У решти трьох гібридів максимальні врожаї відзначені при густоті стояння 70 тис. шт./га. У цих гібридів відхилення в густоті стояння на 10 тис. шт./га як в один, так і в інший бік, призводить до зниження врожаю культури. При цьому у НК Кобальт і П9400 спостерігається менше зниження врожайності з підвищенням густоти стояння на 10 тис. шт./га в порівнянні з оптимальною, ніж від її зниження на цю величину. Зворотна залежність спостерігалася лише у гібрида Адевей (мал. 10).
Мал. 10. Врожайність гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння
Різниця в урожайності та у вартості насіння зумовила і зміну економічних показників за варіантами досліду. Економічно виправданим стало збільшення густоти стояння до 80 тис. шт./га у гібридів ДКС 4590 і П9175. У інших максимальний прибуток і рівень рентабельності відзначаються при густоті стояння 70 тис. шт./га. Як зниження, так і збільшення густоти стояння на 10 тис. шт./га, у цих гібридів виявилося економічно недоцільним (мал. 11 і 12).
Мал. 11. Прибуток на 1 т залікового врожаю різних гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння
Мал. 12. Рівень рентабельності різних гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння
У системі підживлення кукурудзи сьогодні все більше уваги приділяється забезпеченню рослин не тільки макро-, але й мікроелементами харчування. В одному з дослідів вивчався вплив мікроелементів на ріст і врожайність кукурудзи. Отримані результати підтвердили позитивний вплив досліджуваних препаратів на культуру, що ми й зазначали в попередніх номерах протягом усього літа. Надбавка врожаю, в порівнянні з контролем, склала від 2,1 ц/га (Квантум) до 14,5 ц/га (Dr Green). Однак розрахунок економічних показників продемонстрував, що економічно виправданим є застосування не всіх препаратів, а тільки Dr Green і Wuxal. В умовах 2016 року у варіанті з Квантумом відзначається навіть невелике зниження рівня прибутковості з 1 тони отриманого врожаю і її рентабельності, в порівнянні з контролем. Найбільший позитивний ефект спостерігається на варіанті, де застосовували препарат Dr Green. Прибуток з 1 тони зібраного врожаю збільшився на 125 грн, а рентабельність - на 11,9% (табл. 8). Хочемо нагадати, що ці результати отримані на полі, де в ґрунті відзначалася нестача цинку.
Таблиця 8. Вплив мікроелементів на врожайність та економічну ефективність вирощування кукурудзи
У попередніх номерах журналу ми представляли результати впливу обробки насіння різними стимуляторами на розвиток рослин різних гібридів кукурудзи. Тоді були зроблені висновки:
- Різні гібриди неоднаково реагують на внесені препарати;
- Обробка насіння мікроелементами прискорює розвиток рослин кукурудзи, що видно не тільки по надземній, а й по підземній частині рослини.
Облік врожаю (табл. 9) підтвердив висновок про різного ступеня реакції гібридів на різні стимулятори. Найменше реагував на обробку насіння стимуляторами росту П9175. У цього гібрида різниця в урожайності за варіантами досліду була несуттєвою, і склала всього 2,1 ц/га.
Чотири з п'яти гібридів в більшій мірі позитивно відреагували на варіант - Вуксал Теріос Zn + Вуксал біовіта. У двох гібридів (ДКС 4590 і П9175) близька врожайність до варіанту Вуксал Теріос Zn + Вуксал біовіта спостерігається на варіанті, де використовували Вітазім + Фітофос.
Обробка насіння Квантумом + насіння Фітофос призвела до істотного збільшення врожайності (в порівнянні з іншими варіантами) тільки на гібриді Адевей, прибавка склала 12 ц/га.
Таблиця 9. Вплив обробки насіння кукурудзи стимуляторами росту на врожайність, ц/га
Розрахунок економічної ефективності обробки насіння стимуляторами росту (мал. 13 і 14) показав, що застосування даного технологічного елемента позитивно позначається на прибутковості і рентабельності культури. У трьох гібридів ДКС 4590, НК Кобальт і П9400 максимальний прибуток на 1 тону залікової ваги врожаю відзначається на варіанті Вуксал Теріос Zn + Вуксал біовіта. Практично не змінилася величина прибутку за варіантами досліду на гібриді П9175. У гібрида Адевей істотне підвищення врожайності при обробці насіння Квантум + Фітофос забезпечило максимальний прибуток в порівнянні з іншими варіантами.
Мал. 13. Прибуток на 1 т залікового врожаю різних гібридів кукурудзи залежно від обробки насіння стимуляторами росту
Відмічені закономірності у рівні прибутку на 1 т залікової ваги врожаю за варіантами досліду підтверджуються і розрахунковим рівнем рентабельності (мал. 14)
Мал. 14. Рівень рентабельності різних гібридів кукурудзи залежно від обробки насіння стимуляторами росту
Таким чином, стимулятори росту можуть істотно підвищити врожайність кукурудзи та економічну ефективність її вирощування.
Всі перераховані вище технологічні елементи можуть проявити свій позитивний вплив на врожай кукурудзи тільки при надійному захисті її посівів від біологічних факторів ризику, і, перш за все, бур'янів.
Нагадаємо, що всі обрані гербіциди забезпечили прекрасний контроль бур'янового компонента агрофітоценозів кукурудзи. Відмінності у врожайності можуть бути пояснені тільки різним рівнем фітотоксичної дії препаратів на культурні рослини. Ми звертали увагу наших читачів на пригнічення кукурудзи гербіцидом пропазан. Тільки цим ми можемо пояснити зниження врожайності кукурудзи на цьому варіанті (в порівнянні з іншими) в середньому на 4,4 ц/га. На інших варіантах врожайність кукурудзи мало відрізнялася і коливалася в межах 81,5-82,3 ц/га. На цих варіантах спостерігається і приблизно однаковий рівень прибутку і рентабельності (табл. 10).
Представлені однорічні дані за технологічними дослідам природно вимагають підтвердження в наступні роки і не можуть служити підставою для ухвалення кардинальних рішень. Керівники і фахівці LNZ Group продовжать їх детальний аналіз.
Ми сподіваємося, що проведена робота і представлені результати були цікаві багатьом керівникам і фахівцям аграрного сектора України. За результатами детального аналізу планується розширити і продовжити польові досліди з вивчення шляхів удосконалення технології вирощування кукурудзи.
